Фотоальбом "Київ, Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» та пагорби батька Дніпра"
Щоб переглянути фотоальбом, кликай на картинку
Фотоальбом "Київ, Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» та пагорби батька Дніпра"
Чи ви можете собі уявити масштаби голоду, який всього за два роки убив понад 7 мільйонів людей? Якщо ні, тоді Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» – те місце, де відчуваєш його подих і починаєш цінувати кожен шматок хліба на столі. Сучасно оформлений комплекс відкритий у 2008 р. Музей знаходиться у Парку Слави, включає меморіальну частину (на площі) і Залу пам’яті (під Свічею).
Скульптурні композиції
- «Свіча» – символ невмирущої пам'яті про Голодомор 1932-1933 рр. Стела, всередині якої знаходиться каплиця, має висоту 32 м. Скляні хрести різної величини – символ нещадності голоду, що забирав життя дітей та дорослих.
- «Жага до свободи» – свіча, опоясана чорними хрестами-ґратами, з яких вириваються на волю бронзові лелеки, символізуючи вільні душі померлих.
- Скульптура «Дівчинка з колосками» – уособлює муки мільйонів закатованих голодом дітей. Навіть зірвані дитиною колоски у полі тоді вважалися державним злочином. Композиція дублюється у схожих меморіалах Сумської області та канадського міста Вінніпег.
- Площа «Жорна долі» – 24 стилізовані під жорна камені несуть інформацію: в роки голоду кожну добу помирали 24 тис. людей.
Кожна деталь меморіалу на вулиці, від двох янголів на вході до Алеї «Чорні Дошки», підсвідомо готує до більш глибокого занурення в жахіття голодомору – Зали пам’яті під меморіальною свічею. Тут атмосфера голодних 30-х років поєднана із новітніми технологіями, а саме:
– на широкому екрані транслюються тематичні документальні фільми;
– національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. – найповніше зібрання матеріалів про майже 1 млн. померлих під час геноциду;
– записи-свідчення очевидців і карта «Цифровий атлас Голодомору», як підтвердження штучно влаштованого голоду;
– предмети вжитку селян 30-х років;
– фотографії тих часів на вході та виході до музею й моторошні негативи, як символ втраченого від голодомору покоління.
Чому варто відвідати кожному:
– щоб переосмислити власне життя та почати цінувати прості речі;
– у сучасній формі познайомити молоде покоління з реаліями голодомору. Музей проводить інтерактивні екскурсії, заняття, уроки та майстер-класи для школярів і студентства;
– згадати про своїх предків – жертв голодомору, які є майже в кожній українській родині;
– періодично у музеї проводяться художні, документальні та фотовиставки, з яких можна дізнатися невідомі досі факти про Голодомор.
|