13:14 Photoalbum "Dresden Art, Pillnitz" Autor Anatoliy Lystrowyy | |
Photoalbum "Dresden Art, Pillnitz" Autor Anatoliy Lystrowyy
Photoalbum "Dresden Art, Pillnitz" Autor Anatoliy Lystrowyy
Kurfurst August der Starke erwarb die Anlage einst fur seine Favoritin Anna Constantia von Cosel. Als Sachsens beruhmteste Matresse spater in Ungnade und das Schloss an ihn zuruckfiel, lie? August nach Planen des Architekten Matthaus Daniel Poppelmann das Berg- und das Wasserpalais errichten. Die grandiose, direkt an der Elbe gelegene Schloss und Parkanlage gilt als Paradebeispiel des chinoisen Stils, der die Architektur des fernen Ostens mit der des Barocks verschmelzen lasst. Fernab vom Trubel der Residenzstadt Dresden gelegen, diente sie der furstlichen Familie im Sommerhalbjahr als »Spielschloss«und Ruckzugsort in die Natur. Eindrucksvoll ist es, wenn man sich dem Lustschloss mit den geschwungenen Dachern von der Elbe aus nahert. Diesen Anblick genoss schon Augusts Hofgesellschaft; gern lie? man sich in fantasievoll gestalteten Gondeln auf der Elbespazieren fahren. Eine von ihnen blieb erhalten und kann im Park bewundert werden. Noch heute laden der Englische, der Hollandische und der Chinesische Garten zum Flanieren ein und bezaubern mit ihrer Fulle fremdlandischer Geholze und prachtigem Blumenschmuck. Die Orangerie und das in neuer Pracht erstandene Palmenhaus locken mit ihren exotischen Kostbarkeiten botanisch Interessierte ebenso wie die beruhmte 250-jahrige japanische Kamelie. Sie hat mittlerweile die Ausma?e eines Baumes und wird im Winter durch ein eigenes Glashaus geschutzt. Ihre Blutenpracht im Fruhjahr zieht den Betrachter stets aufs Neue in den Bann. Im Sommerhalbjahr offnen in den Schlosspalais das Kunstgewerbemuseum und das Schlossmuseum ihre Pforten. Letzteres ermoglicht die Besichtigung der Koniglichen Hofkuche, des klassizistischen Kuppelsaals und der Katholische Kapelle und vermittelt Details aus der bewegten Geschichte der einstigen Sommerresidenz. Seit neuestem gibt es im Schlosspark Pillnitz ein Fu?hrungsangebot fur Gaste, die an Demenz erkrankt sind. Es sind auch fur die Angehorigen oder Pflegenden wunderschone Momente, wenn uber die Sinne die Erinnerung erwacht und so eine kurze und entspannte Auszeit moglich ist.
Летняя резиденция правителей Саксонии - дворцово-парковый комплекс Пильниц (Schloss und Park Pillnitz), расположенный примерно в 15 км вверх по реке на юго-восток от центра города, обычно входит в экскурсионные программы при посещении Дрездена. Здесь в окружении виноградников в разбитом в английском стиле парке Лустгартен (Lustgarten) разметились три дворца: Водный дворец (Вассерпалэ/ Wasserpalais), 1720–1721) на берегу Эльбы, Горный дворец (Бергпалэ/Bergpalais, 1722–1723), обращенный к горам, и Новый дворец» (Нойес палэ/Neues Palais, 1822). Два первых, стоящие друг против друга, построены Матеусом Пёппельманом и Ц. Лонглю в стиле позднего барокко, но их крыши напоминают китайские пагоды. В те времена европейские аристократы очень увлекались востоком. Новый дворец выстроен в классическом стиле. Здания архитектурного ансамбля гармонично сочетаются друг с другом, в чем большую роль играет искусная планировка паркового ландшафта, который был спланирован по типу императорского дворца в Пекине. От «Водного дворца» прямо к реке спускается широкая лестница, в парке под навесом стоит сохранившаяся еще с тех лет гондола «Тритон», построенная в 1800 г. при правлении Фридриха Августа III. Прекрасные дамы и блестящие кавалеры совершали на ней водные прогулки до самого Дрездена. Новый дворец выстроен в стиле классицизма. В начале XVIII в. это поместье принадлежало любовнице Августа Сильного графине Козель. Потом она попала в немилость и с 1763 по 1918 гг. Пильниц был резиденцией саксонских правителей. Со сменой политического строя парк открыли для широкой публики. Сегодня в помещениях дворцов размещены несколько галерей, музей прикладных искусств (мебель, керамика, ткани, стекло, прекрасная коллекция кухонной посуды), сувенирные магазины и ресторан. Самая необычная достопримечательность парка – древняя камелия, огромный роскошный куст вечнозеленого азиатского растения, которому более 200 лет. Говорят, что это самый старый представитель этого вида в мире. Предположительно саженец камелии привезли сюда в 1790 г. из Японии. В 1801 г. она была высажена там, где находится сегодня.
Літня резиденція правителів Саксонії - палацово-парковий комплекс Пільниць (Schloss und Park Pillnitz), розташований приблизно за 15 км вгору річкою на південний схід від центру міста, зазвичай входить в екскурсійні програми при відвідуванні Дрездена. Тут в оточенні виноградників у розбитому в англійському стилі парку Лустгартен (Lustgarten) розмітилися три палаци: Водний палац (Wasserpalais), 1720-1721) на березі Ельби, Гірський палац (Bergpalais, 1722-172) та Новий палац» (Neues Palais, 1822). Два перших, які стоять один проти одного, побудовані Матеусом Пеппельманом і Ц. Лонглю в стилі пізнього бароко, але їхні дахи нагадують китайські пагоди. На той час європейські аристократи дуже захоплювалися сходом. Новий палац збудований у класичному стилі. Будівлі архітектурного ансамблю гармонійно поєднуються один з одним, у чому велику роль відіграє майстерне планування паркового ландшафту, спланованого за типом імператорського палацу в Пекіні. Від «Водного палацу» прямо до річки спускаються широкі сходи, в парку під навісом стоїть гондола «Тритон», що збереглася ще з тих років, побудована в 1800 р. за правління Фрідріха Августа III. Прекрасні пані та блискучі кавалери робили на ній водні прогулянки до самого Дрездена. Новий палац збудований у стилі класицизму. На початку XVIII ст. цей маєток належав коханці Августа Сильного графині Козель. Потім вона потрапила в немилість і з 1763 по 1918 рр. Пільниць був резиденцією саксонських правителів. Зі зміною політичного устрою парк відкрили для широкої публіки. Сьогодні у приміщеннях палаців розміщено кілька галерей, музей прикладних мистецтв (меблі, кераміка, тканини, скло, чудова колекція кухонного посуду), сувенірні магазини та ресторан. Найдивовижніша пам'ятка парку – стародавня камелія, величезний розкішний кущ вічнозеленої азійської рослини, якій понад 200 років. Кажуть, що це найстаріший представник цього виду у світі. Імовірно, саджанець камелії привезли сюди в 1790 р. з Японії. У 1801 р. її було висаджено там, де перебуває сьогодні.
| |
|
Всего комментариев: 0 | |